Знеболювальний засіб Arterium Реланія (Артеріум) для котів, собак і коней 10 мг/мл для ін'єкцій

Знеболювальний засіб Arterium Реланія (Артеріум) для котів, собак і коней 10 мг/мл для ін'єкцій

Знеболювальний засіб Arterium Реланія (Артеріум) для котів, собак і коней 10 мг/мл для ін'єкцій цей препарат є анальгетиком групи синтетичних опіоїдів.

Застосування Релані в комплексі з анестетиками дає змогу знизити гострий біль, що запобігає розвитку хронічного больового синдрому, у такий спосіб дає змогу прискорити процес одужання тварин після операцій.

Унікальність препарату в його активній речовині. Буторфанол — це один із найсильніших анальгетиків, які використовують у ветеринарній практиці. На сьогодні офіційно в Україні Реланія є єдиним ветеринарним препаратом із такою активною речовиною. Реланія застосовується для усунення гострого болю різної інтенсивності.

Перед оперативним втручанням цей препарат застосовується в комбінованій анестезії з α2-адреноренецепторними діагоністами або/і анестетиками. Як монопреспарат Реланія застосовується після оперативного втручання, у разі посттравматичних болів, у разі терапевтичних і діагностичних процедур, що потребують знеболення.

Склад:

1 мл препарату містить активну речовину: буторфанол — 10 мг (що відповідає 14,58 мг тортрату буторфанолу).

Допоміжні речовини: лимонна кислота моногідрат, натрію цитрат, натрію хлорид, бензетонія хлорид, вода для ін'єкцій.

Фармакодинаміка:

Буторфанол — анальгетик групи синтетичних опіоїдів з агоністичним атагоністичним ефектом. Крім знеболення препарат чинить заспокійливу дію, з можливим у окремих тварин седативним ефектом, залежно від виду тварин. Особливо це проявляється під час використання препарату як частини комбінованої анестезії та/або нейролептанальгезії. Відбувається уповільнення дихання, як у разі фізіологічного процесу засинання тварини одночасно зменшується кількість серцевих скорочень. Тривалість та інтенсивність знеболення залежить від дозування, індивідуальної чутливості (від підвищення дози або повторного введення ефекту максимального збільшення немає). Дія препарату настає через 5-15 хвилин залежно від шляху введення, тривалість дії залежить від дози (знеболення може тривати до 4 годин).

Фармакокинетика:

У коней буторфанол має високий кліренс після в/в (в середньому 1,3 л/год/кг) і короткий кінцевий період напіввиведення (в середньому менш ніж 1 год). Це свідчить про те, що 97% активної речовини виводиться з організму в середньому менш ніж за 5 годин.

У собак після внутрішньом'язового введення клиренс буторфанолу становить приблизно 3,5 л/год/кг. Кінцевий період напіввиведення короткий (в середньому менш ніж 2 години). Це свідчить про те, що 97% активної речовини виводиться з організму в середньому менш ніж за 10 годин. Дослідження фармакокінетики в режимі повторних доз після внутрішньовенного застосування не проводилися.

У кішок після підшкірного введення клиренс буторфанолу низький (менш ніж 1,3 л/год/кг). Період напіввиведення порівняно довгий (приблизно 6 годин). Це свідчить про те, що 97% активної речовини виводиться з організму приблизно через 30 годин.

Фармакокінетичні дослідження в режимі повторних доз не проводилися. Буторфанол активно метаболізується в печінці та виводиться з сечею і калом. Має чималий розподіл в організмі із широким поширенням у тканинах і органах (печив, нирки, кишківник, легені, серце, жирова тканина, клітини крові). Буторфанол проникає через плацентарний бар'єр і виявляється в молоці лактувальних тварин.

Застосування:

Коротке знеболення у разі середнього та сильного болю (кольки, кишкова непрохідність, роді, посттравматичні болі).

У поєднанні з α2-адренорецепторними діагоністами (медетомідин, детомідин, роміфідин): у разі терапевтичних і діагностичних процедур, як-от незначні операції на стоячих тварин (кастрація, догляд за копитами, стоматологічні процедури) і седація непокірних тварин.

Дозування:

Собаки:
Моноаналгезія (внутрішно, підшкірно та внутрішньом'язово): 0,2-0,3 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,2-0,3 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). Препарат застосовувати перед завершенням анестезії. Для довшої аналогії дозу можна повторити.
Як передана домішка (внутрішно, підшкірно та внутрішньом'язово): дозу препарату зменшити до 0,1-0,2 мл на 10 кг маси тіла (еквівалентно 0,1-0,2 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) і застосовувати за 15 хвилин до індукції.
Як препарат для комбінованої анестезії

Сідація з медетомідином:

0,1 мл препарату на 10 кг маси тіла (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом з 10-25 мкг медетомідину на 1 кг маси тіла (внутрішно, внутрішньом'язово). Препарати можна вводити одночасно.
Анестезія з медетомідином і кетаміном:

0,1 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньом'язово, 25 мкг медетомідину на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньом'язово.
Через 15 хвилин: 5 мг кетаміну на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньом'язово.

Кішки:

Моноаналгезія

Передопераційна аналгезія (внутрішно, підшкірно та внутрішньом'яно):

0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 5 хвилин перед введенням ацепромазину/кетаміну або ксилазину/кетаміну. У разі в/введення анорізувальних препаратів препарат РЕЛАНІЯ треба застосовувати в дозі 0,05-0,1 мл (що еквівалентно 0,1-0,2 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 15-30 хвилин до антитезувальних препаратів.
Післяопераційна аналгезія (внутрішно, підшкірно та внутрішньом'яно):

0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла тварини (еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 15 хвилин перед відновленням свідомості. Під час введення препарат треба застосовувати в дозі 0,05 мл на 5 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла).
Як препарат для комбінованої анестезії.

Сідація з медетомідином:

0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) з медетомідином у дозі 0,05 мг на 1 кг маси тіла (внутрішно, підшкірно).
Анестезія з медетомідином і кетаміном (внутрішно):

0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом із медетомідином (80 мкг на 1 кг маси тіла) і кетаміном (5 мг на 1 кг маси тіла). Препарат реленування й медетомідин можна одночасно вводити.
Анестезія з медетомідином і кетаміном (внутрішно):

0,05 мл препарату на 1 кг маси тіла (еквівалентно 0,5 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом із медетомідином (40 мкг на 1 кг маси тіла) і кетаміном (1,25-2,5 мг маси тіла залежно від необхідної глибини анестезії). Препарат реленування й медетомідин можна одночасно вводити.

Лошади:

Моноаналгезія

Аналгезія (тільки внутрішньовенно): 5 мл препарату на 500 кг маси тіла тварини (еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). У разі потреби можливе повторне введення препарату. Потреба та час повторного введення мають ґрунтуватися на клінічному стані тварини.
Як препарат для комбінованої анестезії

Сідація з детомідином (тільки внутрішньовно):

12 мкг детомідину на 1 кг маси тіла тварини, після чого впродовж 5 хвилин вводять препарат РЕЛАНІЯ з розрахунку 0,25 мл на 100 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,025 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). Для коней із масою тіла понад 200 кг доцільно застосування препаратів у такому режимі доз: 1 мл препарату РЕЛАНІЯ (що еквівалентно 0,05 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) і 25 мкг детомідину гідрохлориду.
Сідація з роміфідином (тільки внутрішньовенно): 40-120 мкг роміфідину на 1 кг маси тіла тварини, 0,2 мл препарату РЕЛАНІЯ на 100 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,02 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла).

Протипоказання:

Підвищена чутливість до активної речовини або інших компонентів препарату, стан дихальної депресії, хвороби серця, травми черепа, органічні порушення мозку, функціональні порушення печінки та нирок, судоми та закреп.

Не використовувати препарат у комбінації з α2-адренорецепторними гоністиками за попередньо відомої аритмії серця в коней. Комбіноване використання зменшує моторику травного каналу, тому не використовувати препарат у разі кольок, пов'язаних із завалом кишківника!

Не застосовувати препарат під час вагітності та лактації у всіх цільових видів тварин!

Не застосовувати для лікування продуктивних тварин!

Застереження:

Перед застосуванням препарату необхідно провести детальний клінічний огляд тварини, який дасть змогу краще оцінити будь-які можливі ризики функціональних порушень серцево-судинної системи, печінки, нервової та дихальної систем. В останньому випадку треба пам'ятати, що завдяки своїм протикашльовим властивостям буторфанол може призводити до накопичення слизу в дихальних шляхах. Отже, у тварин із захворюваннями органів дихання, пов'язаними з підвищеною продукцією слизу або у тварин, що проходять курс лікування з відхаркувальними засобами, буторфанол треба використовувати тільки на основі аналізу ризиків і переваг фахівцем із ветеринарної медицини.

Треба уникати стресових чинників для тварин. Дотримуватися правил асептики та безпечної фіксації тварини. Буторфанол не треба змішувати з іншими препаратами, за винятком медетомідину. Не треба робити комбіновані ін'єкції в одне й те саме місце. Використання комбінації буторфанол/детомідин або медетомідин треба уникати для тварин із серцевою аритмією або брадикардії, а також для коней, схильних до коліків через кардіоваскулярний ефект альфа-2-антагоністів.

Під час використання додаткового анестетика в рідкісних випадках потрібна «голодна витримка» тварини.

Атропін може бути використаний, у разі потреби, як типовий парасимпатолітик. Для підрахунку дози маленьким тваринам необхідно знати їхню точну масу тіла.

Побічна дія:

Усі цільові види тварин
Під час застосування буторфанолу як монотерапії можливі прояви незначного седативного ефекту.

Коня
Збудження, що виявляється як зміна в манері тварини (основний вплив припадає на опорно-руховий апарат), атаксія, зниження моторики травного тракту, депресія серцево-судинної системи.

Собаки
Депресія дихальної та серцево-судинної систем, анорексія та діарея, зниження моторики травного каналу, місцевий біль, пов'язана з внутрішньом'язовим введенням.

Кішки
Мідріаз, дезорієнтація, можливе подразнення в місці введення у разі повторних ін'єкцій, дисфорію, збудження, біль під час ін'єкції.

Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії:

Комбіноване використання з метаболізованими препаратами в печінці може посилювати ефект буторфанолу. Використання буторфанолу одночасно з анестетиками, центральними заспокійливими або депресантами дихальної системи, підсилює їхній ефект. Це вимагає суворого контролю й акуратної адаптації дози. Введення буторфанолу тваринам, які отримали анальгетик (слабкий μ-піпатит), може знімати його ефект.

Передозування (симптоми, невідкладні заходи, антидоти):

Коня
Підвищення дози може викликати респіраторну депресію як загальний ефект опіатів. Антагоніст є налоксон, який може бути використаний як антидот. Інші можливі ознаки передозування містять порушення роботи центральної нервової системи (вирази, занепокоєння, незначна атакія та сонливість), травного тракту, лихоманку, тахіпне.

Собаки та коти
Міоз, дихальна депресія, гіпотензія, порушення серцево-судинної системи та в рідкісних випадках, Toshower, шок і кому. Залежно від клінічного стану тварина необхідно взяти під спостереження ветеринарного лікаря мінімум на 24 години.

Форма випуску:

По 1 мл в ампулі, 5 ампул у касеті, по 2 касети в пачці.

По 10 мл у флаконі, по 1 флаконі в пачці.

Зберігання: 

В оригінальному пакованні за температури вище ніж 25 °C.

Термін придатності — 2 роки.

Після першого відбору з флакона — 28 днів.