Dechra Sedator (Дехра Седитор) розчин для седативного й анальгезувального ефекту в собак і кішок 1 мг/мл

Dechra Sedator (Дехра Седитор) розчин для седативного й анальгезувального ефекту в собак і кішок 1 мг/мл

Dechra Sedator (Дехра Седатор) розчин для седативного й анальгезувального ефекту в собак і кішок 1 мг/мл — для седативного ефекту й аналогії, пов'язаних із клінічними дослідженнями та процедурами, несуттєвим хірургічним втручанням. Застосовують перед анестезією і для премідикації перед загальною анестезією із застосуванням тиопентан-галотан, для премідикації перед загальною анестезією із застосуванням пропофолу. Застосовують у комбінації з буторфанолом для седативної дії, аналогії, для премідикації перед анестезією із застосуванням тиопентала. Кішки: для заспокоєння та досягнення седативного ефекту. Застосовують у комбінації з кетаміном для індукції загальної анестезії перед хірургічним втручанням, з буторфанолом для седативної дії й аналгезії, з буторфанолом і кетаміном для загальної анестезії, для преміокації перед застосуванням альфаксону або альфадонолу для загальної анестезії.

Фармацевтична форма: Розчин для ін'єкцій

Снодійні та заспокійливі ветеринарні препарати.

Активна речовина: 1 мл препарату містить активну речовину: медетомідину гідрохлорид — 1,0 мг. Допоміжні речовини: метил парагідроксибензоат, пропил парагідроксибензоат, гідрооксид натрію, гідрохлоридна кислота. хлорид натрію, вода для ін'єкцій.

Медетомідин — сильний, високосективний гоніст α2-адренорецептorів, що має як центральну, так і периферичну активність, діє як пресинаптично, так і постсинаптично. Седативний і знеболювальний ефект — основні ефекти, що виникають унаслідок зниження рівня свідомості та підвищення больового порога.
Медетомідин не проявляє місцеву анестезію. Під час застосування є вторинні ефекти, включно з брадикардією, АТ підвищується, але згодом повертається до норми або трохи нижче, температура тіла знижується, що залежить від дози, сповільнюється моторика кишківника.

Протипоказання:

Не застосовувати в поєднанні із симпатичними аміни! Не застосовувати препарат важко хворим тваринам із серцевою недостатністю, респіраторними захворюваннями, порушеннями функцій печінки та нирок! Не застосовувати собакам і котам, які перебувають у шоковому стані, стресі (через спеку, морози), ослабленим і втомленим тваринам! Медетомідин не рекомендується застосовувати в поєднанні з тиопентаном або пропофолом у тварин із серцевими або респіраторними захворюваннями.
Не застосовувати собакам віком до 12 тижнів!

Побічна дія:

Медетомідин викликає брадикардію та гіпотермію через α2-адрендергічну дію. Медетомідин може також впливати на коефіцієнт серцевої фільтрації. Тварини, яким застосовували препарат, треба тримати в теплому приміщенні за рівномірної температури впродовж 12 год після седації. Можливе підвищення артеріального тиску, яке згодом повернеться в норму або трохи знизиться. У рідкісних випадках у собак і кішок може спостерігатися блювота через 5-10 хвилин після введення препарату. Рідко може спостерігатися повторний блювотний ефект у кішок. У деяких випадках у собак і кішок може спостерігатися дуже повільна частота дихання. Діурез може виникати під час оновлення.

Особливі застереження під час використання:

Рекомендується використовувати градуйований шприц для точного введення необхідного обсягу препарату. Це особливо важливо під час введення невеликого об'єму.
Медетомідин у поєднанні з кетаміном у кішок.
Медетомідин і кетамін метаболізуються в печінці та виводяться переважно через нирки. У разі патології печінки або нирок треба ретельно перевірити рівень хвороби тварини перед застосуванням цього методу анестезії. У 10% випадків може виникати блювання на початку введення анестезії. Під час анестезії виникають кашлеві та блювотна рефлекси. Відомо, що таке поєднання може викликати больовий синдром у деяких випадках у разі внутрішньом'язового введення котам. Частота серцевих скорочень загалом зменшується приблизно до 50% від переданнюезійного рівня, у деяких котів спостерігається дуже низька частота дихання (4-6 дихальних рухів на хвилину). У разі тривалої процедури рекомендується використовувати препарат для зволоження рогової оболонки ока з регулярним інтервалом.
Під час анестезії пролежнених тварин треба тримати в умовах теплої та помірної температури.
Медетомідин не треба змішувати з іншими препаратами на основі кетаміну.
Медетомідин як премедикант перед введенням тиопентана в собак.
Анестезія підтримується галотаном (з або без закису азоту). Цю анестезію не треба застосовувати тваринам із серцево-судинними та респіраторними захворюваннями.
Медетомідин і тиопентан метаболізуються в печінці та виводяться через нирки. У разі патології печінки або нирок треба ретельно перевірити стан тварини перед застосуванням цього методу анастезії.
Медетомідин впливає на дію аностетиків. Треба враховувати це, щоб доза тиопентана та галотана зменшувалася відповідно і ввелася обережно, щоб мінімізувати можливість випадкового передозування. Частота дихання може знижуватися до 30% від рівня до введення та після введення медетомідину. Частота серцевих скорочень знижується відповідно до введення медетомідину, без відновлення до початкового рівня перед застосуванням седативного засобу. Іноді спостерігається тимчасове підвищення рівня серцевих скорочень, пов'язаного з введенням препарату, що супроводжується брадикардії.
Під час анестезії тварину треба тримати в приміщенні з теплою та помірною температурою.
Медетомідин як премедикант перед введенням пропофолу в собак.
Цю комбінацію не треба застосовувати тваринам із серцево-судинними та респіраторними захворюваннями. Медетомідин і пропофол метаболізуються в печінці та виводяться через нирки. У разі патології печінки або нирок треба ретельно перевірити стан тварини перед застосуванням цього методу анастезії.
Медетомідин впливає на дію аностетиків. Треба враховувати, щоб доза пропофолу зменшувалася відповідно і ввелася обережно, щоб мінімізувати можливість випадкового передозування. Під час введення анестезії може виникати своєчасне ведмедик і рух передніх кінцівок. У деяких випадках під час введення великої дози може виникати зниження рівня кисню в артеріальній крові. Під час застосування цієї комбінації собакам треба інтубувати та вводити кисень під час анестезії.
Під час анестезії тварин треба тримати в приміщенні з теплою та помірною температурою.

Застосування в період вагітності, годування грудьми:

Застосування медетомідину в період вагітності не досліджувалося на достатній кількості тварин. Відповідно до застосування препарату в період вагітності не рекомендується.

Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії:

Медетомідин не рекомендується застосовувати разом із симпатоміметичними амінами.
Обережно вводити одночасно із засобами, що пригнічують функцію центральної нервової системи, можливе посилення дії цих препаратів. Медетомідин надає вираженого ефекту зниження дози. Дози таких препаратів, як-от тіопентан, галотан і пропофол, треба знижувати відповідно.

Дози та способи введення тваринам різного віку:

Застосовують для внутрішньом'язового, внутрішньовенного та підшкірного введення собакам і внутрішньом'язового або підшкірного введення котам.

Максимальний ефект досягається через 10-15 хвилин після введення.
Клінічний ефект залежно від дозування триває 30-180 хвилин, а за потреби дію можна подовжувати введенням повторної дози препарату.
Рекомендується утримувати тварин від їжі за 12 годин до анестезії.
Треба використовувати відповідний градуйований шприц для забезпечення точного введення необхідної дози. Це особливо важливо під час введення малого обсягу препарату.
Медетомідин як премедикант перед введенням тиопентана собакам.
Анестезія підтримується галотаном з оксиду азоту або без нього.
Медетомідин треба вводити не менш ніж за 20 хвилин перед тиопентаном, щоб посилити седативний ефект.

Доза тиопентана може змінюватися відповідно до різних порід тварин. Оптимальна доза медетомідину коливається в межах 20-40 мкг на 1 кг маси тіла та залежить від характеру собаки. Не потрібне збільшення дози медетомідину, тиопентана у разі інтубації.
Треба вводити тиопентан повільно внутрішньовенно впродовж 30-45 секунд. Щойно щелепа тварини розслаблена, тоді можливо проводити інтубацію трахеї.
Перехід до втрати свідомості може початися через 1 хвилину після ін'єкції тиопентана, відповідно рекомендується повільне введення. Після інтубації анестезія може підтримуватися введенням суміші галотану та кисню (з оксидом азоту або без нього).
Відновлення після анестезії може зайняти від 20 до 60 хвилин. Якщо відновлення перевищує 1 годину, рекомендується вводити атипамезол.
Передозування (симптоми, невідкладні заходи, антидоти)
У випадках передозування або якщо ефект медетомідину стає небезпечним для життя, рекомендується відповідна доза атипамезолу за умови, що скасування седації та знеболення не небезпечне для тварини. Наприклад, атипамезол не чинить зворотного впливу на кетамін. За потреби зняти брадикардію, але зберегти седативний ефект можна застосовувати атропін.

Рекомендації лікарів ветеринарної медицини: медетомідин — це сильний, високосективний гонист α2-адренорецептorів. Після засвоєння можуть спостерігатися такі клінічні ефекти: дозозалежний седативний ефект, респіраторна недостатність, брадикардія, артеріальна гіпотензія, сухість у роті та гіпергліксія, шлункова екстрасистосторія. Респіраторні та гемодинамічні симптоми треба лікувати симптоматично.

Основні форми несумісності:

Седатор, 1,0 мг/мл, розчин для ін'єкцій для котів і собак не треба змішувати з іншими препаратами, крім тих, які дозволені на п.5.8 справжнього застосунка.

Срок годности: 2 роки
Термін придатності після першого використання: 28 сут.

Особливі застереження щодо зберігання:
Зберігайте флакон у картонній коробці за температури від 5 до 25 °C.